Яблуня «Едера»

Походження Едера створена від схрещування Рубіна та Прісцилли. Автори — В. П. Копань, К. М. Копань і Л. Д. Болдижева. Інститут садівництва НААН зазначає внесення до Державного реєстру у 2001 році та рекомендує сорт для Полісся й Лісостепу. Дерево Ріст сильний, крона широкопірамідальна, помірно загущена, плодоношення мішане. На середньорослій підщепі перші врожаї описані на третій-четвертий рік після садіння. Плоди Переважно одномірні, 160–220 г, ширококонічні, з виразною ребристістю. Зеленувато-жовту шкірку здебільшого вкриває малиново-червоний рум’янець. Кремова дрібнозерниста м’якоть ароматна, середньої щільності й соковитості, зі збалансованим кисло-солодким смаком. Плоди придатні також для виготовлення соку. Достигання і зберігання Знімання наприкінці вересня не слід плутати зі споживчою стиглістю, яку інститут відносить до січня. У холодильнику зі звичайною атмосферою описане зберігання до середини квітня. Фактична лежкість залежить від стану врожаю та режиму сховища. Стійкість У селекційному описі сорт названо імунним до парші, стійким до борошнистої роси та зимостійким. Це характеристика щодо зазначених чинників, а не несприйнятливість до всіх можливих хвороб.